. кабінет Хімії - Теорія
Virtual chemistry laboratory
Понеділок, 29.04.2024, 18:00
ГоловнаРеєстраціяВхід Вітаю Вас Гость | RSS

Меню сайту

Форма входу

Календар
«  Квітень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930

За матеріалами підручника "Хімія" 7кл. під ред. Г.А. Лашевської.

Що учневі обов"язково треба знати!

Походження слова «хімія» не має однозначного тлумачення. Проте так чи інакше воно було пов'язане з речовинами та їх переробкою для потреб людини. До III ст. н. е. тривав доалхімічний етап розвитку хімії. Теоретичні й практичні знання про речовини розвивалися відносно незалежно одне від одного. В алхімічноту періоді (ІІІ-ХУІ ст.) зародилася екс­периментальна хімія, нагромадилися знання про ре­човини. З XVII ст. почалося становлення хімії як науки. Сучасний етап розвитку хімії розпочався у XX ст. й триває до наших днів. Нинішні успіхи ужиткової хімії ґрунтуються на досягненнях фундаментальної науки. Тому ґрунтовні дослідження - «знання заради знання» - особливо цінні для людства.

Атом - частинка, що складається з позитивно заряд­женого ядра й електронів, які заповнюють простір нав­коло ядра. Ядро атома становить дуже малу частку його об'єму. У ядрі атома містяться протони і нейтрони. Заряд протона +1, нейтрон не має заряду. Простір навколо ядра заповнений електронами. Заряд електрона -1. Кількість електронів в атомі дорівнює кількості про­тонів у його ядрі. Атом - електронейтральний.

Хімічний елемент - вид атомів з певним зарядом ядра. Нині відомо понад 112 хімічних елементів. Усі вони ввійшли до періодичної системи Д.І. Менделєєва. В її клітинках міститься інформація про хімічні елементи, зокрема зазначено порядкові номери, назви й літерні сим­воли кожного з них. Символ хімічного елемента - його умовне позначення. Літерна система хімічних знаків є зручним способом запису, зберігання й передавання хімічної інформації. Сучасні українські назви хімічних елементів є влас­ними, їх пишуть з великої літери.

Атомна одиниця маси є еталоном атомних мас. Такий, еталон зручно використовувати, бо його маса зрівнянна з масами атомів. Відносною атомною масою називають відношення абсолютної маси атома до атомної одиниці маси. Періодична система Д.І. Менделєєва є важливим дже­релом інформації про хімічні елементи. У її клітинках, окрім порядкових номерів, назв і хімічних символів, для§ кожного хімічного елемента зазначено його відносну атом­ну масу. Порядковий номер хімічного елемента дорівнює кількості протонів у ядрі його атома. Тож, використовуючи періодичну систему, для кожного хімічного елемента можна визначити величину заряду ядра його атома і, зважаючи на електронейтральність атома, кількість електронів у просторі навколо ядра.

Молекула - електронейтральна частинка речовини,  яка складається з кількох атомів і здатна до самостійного існування.

Йони - це заряджені одно- або багатоатомні частинки. Позитивні йони називають катіонами, а негативні - аніонами.

Хімічна формула - умовний запис складу речовин за допомогою хімічних знаків та індексів. Називаючи хімічні елементи, якими утворена речови­на, ти описуєш її якісний склад. За правими нижніми індексами в хімічних формулах ти можеш схарактеризувати кількісний склад речовини. Склад будь-якої речовини відображає формула її структурної одиниці. Структурна одиниця речовини - це реальна (атом, молекула) або умовна (формульна оди­ниця) частинка. Її повторенням можна відтворити всю структуру речовини. Числа перед хімічними формулами називають коефі­цієнтами. Вони позначають кількості структурних оди­ниць речовин. Запис 2 Fе (вимовляємо два ферум) означає два атоми Феруму. Запис 5Н20 (вимовляємо п'ять аш-два-о) означає п'ять молекул води. Запис 8Nа+С1 (вимовляємо вісім натрій-хлор) означає вісім формульних одиниць натрій хлориду. Склад будь-якої речовини відображає формула її структурної одиниці. Структурна одиниця речовини - це реальна (атом, молекула) або умовна (формульна одини­ця) частинка. Еталоном атомних, молекулярних, формульних мас є атомна одиниця маси. 

Відносна молеку­лярна маса - це відношення абсолютної маси молекули до атомної одиниці маси. Її позначають Мг. Відносна формульна маса - це відношення абсолют­ної маси формульної одиниці до атомної одиниці маси. Її також позначають Мг. Величини відносних молекулярних мас широко вико­ристовують у різних хімічних, фізичних і хіміко-техніч- них розрахунках. Тому важливо вміти їх обчислювати.

Прості речовини містять атоми одного хімічного еле­мента. А складні речовини утворені атомами або йонами різних хімічних елементів. Метали мають характерний блиск, ковкі, добре про­водять електричний струм. Між металами і неметалами не існує чіткої межі. Усі метали мають немолекулярну будову. Неметали переважно складаються з молекул. Однак деякі з них - речовини атомної будови. Металічним елементам відповідають прості речовини метали. Неметалічним елементам - неметали. Неметалічних елементів значно менше, ніж металіч­них. Переважно вони розміщені у правій частині періо­дичної системи. їхні клітинки виділено жирною лінією.  

Валентність - загальна властивість атомів. Вона харак­теризує здатність атомів хімічно (валентними силами) взаємодіяти один з одним.   За одиницю валентності було взято валентність атома; Гідрогену.  Найвище значення валентності хімічних елементів - VIII.; Існують хімічні елементи зі сталою і змінною валентністю. Максимальне значення валентності елемента збігається | з номером групи періодичної системи, у якій він розмі­щений. Винятки - Нітроген, Оксиген і Флуор. Значення валентності неметалічного елемента у спо­луці з Гідрогеном або металічним елементом дорівнює різниці між числом VIII і номером відповідної групи. У формулах бінарних сполук символ металічного елемента записують першим. Символ Оксигену у формулах бінарних сполук запису­ють другим, за винятком сполуки з Флуором. Сумарна валентність усіх атомів одного елемента дорів­нює сумарній валентності всіх атомів іншого елемента.

Спостереження й експеримент посідають чільне місце у вивченні речовин і хімічних явищ. Експеримент не виключає спостережень, і навпаки. На основі аналізу їхніх результатів виявляють певні за­кономірності. Словесний або математичний вираз цих закономірнос­тей називають науковим законом. Для пояснення існуючих у природі законів висувають гіпотези, які перевіряють експериментально. На основі гіпотез створюють певні теорії (моделі). Теорія - це гіпотеза, яка витримала багаторазові експе­риментальні перевірки. За допомогою теорії можна прогнозувати явища, які дотепер не спостерігали. Повернувшись до експерименту й спостережень, можна з'ясувати, чи дійсно існують фак­ти, припущені теорією. Успішність прогнозів теорії є ознакою її якісності. Кожній індивідуальній сполуці притаманна певна унікаль­на сукупність властивостей.

За окремими ознаками речовини можуть відрізнятися або бути подібними між собою. При спостереженні чи вимірюванні фізичних властивостей речовин їхній хімічний склад не змінюється. Найважливіші фізичні властивості речовин - колір, блиск, запах, смак, твер­дість, температури плавлення й кипіння, густина тощо. Описуючи речовини, прийнято зазначати умови (темпе­ратуру, тиск), за яких було виміряно їхні фізичні властивос­ті. Агрегатний стан речовини не є її фізичною властивістю. Хімічні властивості та явища, на відміну від фізичних, пов'язані зі зміною хімічного складу вихідних речовин. Хімічні реакції супроводжуються зовнішніми ефектами: виділенням або поглинанням енергії, появою чи зникнен­ням осаду, запаху, зміною забарвлення, утворенням газу. Істотна ознака хімічного явища - утворення нових речо­вин.

Здатність речовин вступати в хімічні реакції характе­ризує їхні хімічні властивості. Причини спостережуваних явищ макросвіту криються в процесах, які відбуваються на рівні зміни об'єктів мікро­світу. Реагенти - речовини, які вступають у хімічну реакцію. Продукти реакції - речовини, які утворилися в результаті її перебігу.  Суть хімічної реакції полягає в перегруповуванні атомів. Під час хімічних реакцій атоми не зникають і не виника­ють із нічого. Загальна кількість атомів у хімічній реакції не змінюється. Маса кожного атома також залишається сталою. Тому й загальна маса речовин не змінюється. Дослідники на підставі виявлених закономірносте формулюють їхній словесний або математичний вираз  науковий закон. Закон є формою наукових знань. Відкриття закону збереження маси сприяло подальшому розвитку хімічної науки і виробництва, розумінню законі! природи та зв'язку між ними.

 Хімічне рівняння - умовний запис хімічної реакції за допомогою хімічних формул і математичних знаків. Рівняння хімічних реакцій складають, застосовуючи закон збереження маси речовин. Коефіцієнти у хімічному рівнянні показують найпро­стіші співвідношення між кількостями структурних час­тинок реагентів і продуктів реакції. Кількості атомів кожного елемента у лівій і правій час­тинах рівняння однакові. Під час перетворення схеми хімічної реакції на рівняння не можна змінювати індекси у формулах; реагентів і продуктів реакції.

Хімічний символ Оксигену - О. Відносна атомна маса Оксигену - 16, (АОM) = 16

Оксиген - неметалічний елемент УІа групи періодичної системи, однак його найвища валентність дорівнює II. Оксиген утворює дві прості речовини - кисень 02 і Озон- О3. Молекула кисню складається з двох атомів Оксигену. Відносна молекулярна маса кисню 32, Мr02) = 32. За стандартних умов кисень - безбарвний газ без смаку й запаху в 1,11 раза важчий за повітря. Твердий кисень плавиться при температурі -218 °С. Рідкий кисень кипить при температурі -183 °С. Рідкий ки- зень - блакитна рухлива рідина, яка притягується магні- гом. Кисень мало розчинний у воді.

Міні-чат
500

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Copyright MyCorp © 2024 Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz