Virtual chemistry laboratory 
За матеріалами підручника "Хімія" 7кл. під ред. Г.А. Лашевської.
Що учневі обов"язково треба знати!
Походження слова «хімія» не має однозначного тлумачення. Проте так чи інакше воно було пов'язане з речовинами та їх переробкою для потреб людини. До III ст. н. е. тривав доалхімічний етап розвитку хімії. Теоретичні й практичні знання про речовини розвивалися відносно незалежно одне від одного. В алхімічноту періоді (ІІІ-ХУІ ст.) зародилася експериментальна хімія, нагромадилися знання про речовини. З XVII ст. почалося становлення хімії як науки. Сучасний етап розвитку хімії розпочався у XX ст. й триває до наших днів. Нинішні успіхи ужиткової хімії ґрунтуються на досягненнях фундаментальної науки. Тому ґрунтовні дослідження - «знання заради знання» - особливо цінні для людства.
Атом - частинка, що складається з позитивно зарядженого ядра й електронів, які заповнюють простір навколо ядра. Ядро атома становить дуже малу частку його об'єму. У ядрі атома містяться протони і нейтрони. Заряд протона +1, нейтрон не має заряду. Простір навколо ядра заповнений електронами. Заряд електрона -1. Кількість електронів в атомі дорівнює кількості протонів у його ядрі. Атом - електронейтральний.
Хімічний елемент - вид атомів з певним зарядом ядра. Нині відомо понад 112 хімічних елементів. Усі вони ввійшли до періодичної системи Д.І. Менделєєва. В її клітинках міститься інформація про хімічні елементи, зокрема зазначено порядкові номери, назви й літерні символи кожного з них. Символ хімічного елемента - його умовне позначення. Літерна система хімічних знаків є зручним способом запису, зберігання й передавання хімічної інформації. Сучасні українські назви хімічних елементів є власними, їх пишуть з великої літери.
Атомна одиниця маси є еталоном атомних мас. Такий, еталон зручно використовувати, бо його маса зрівнянна з масами атомів. Відносною атомною масою називають відношення абсолютної маси атома до атомної одиниці маси. Періодична система Д.І. Менделєєва є важливим джерелом інформації про хімічні елементи. У її клітинках, окрім порядкових номерів, назв і хімічних символів, для§ кожного хімічного елемента зазначено його відносну атомну масу. Порядковий номер хімічного елемента дорівнює кількості протонів у ядрі його атома. Тож, використовуючи періодичну систему, для кожного хімічного елемента можна визначити величину заряду ядра його атома і, зважаючи на електронейтральність атома, кількість електронів у просторі навколо ядра.
Молекула - електронейтральна частинка речовини, яка складається з кількох атомів і здатна до самостійного існування.
Йони - це заряджені одно- або багатоатомні частинки. Позитивні йони називають катіонами, а негативні - аніонами.
Хімічна формула - умовний запис складу речовин за допомогою хімічних знаків та індексів. Називаючи хімічні елементи, якими утворена речовина, ти описуєш її якісний склад. За правими нижніми індексами в хімічних формулах ти можеш схарактеризувати кількісний склад речовини. Склад будь-якої речовини відображає формула її структурної одиниці. Структурна одиниця речовини - це реальна (атом, молекула) або умовна (формульна одиниця) частинка. Її повторенням можна відтворити всю структуру речовини. Числа перед хімічними формулами називають коефіцієнтами. Вони позначають кількості структурних одиниць речовин. Запис 2 Fе (вимовляємо два ферум) означає два атоми Феруму. Запис 5Н20 (вимовляємо п'ять аш-два-о) означає п'ять молекул води. Запис 8Nа+С1 (вимовляємо вісім натрій-хлор) означає вісім формульних одиниць натрій хлориду. Склад будь-якої речовини відображає формула її структурної одиниці. Структурна одиниця речовини - це реальна (атом, молекула) або умовна (формульна одиниця) частинка. Еталоном атомних, молекулярних, формульних мас є атомна одиниця маси.
Відносна молекулярна маса - це відношення абсолютної маси молекули до атомної одиниці маси. Її позначають Мг. Відносна формульна маса - це відношення абсолютної маси формульної одиниці до атомної одиниці маси. Її також позначають Мг. Величини відносних молекулярних мас широко використовують у різних хімічних, фізичних і хіміко-техніч- них розрахунках. Тому важливо вміти їх обчислювати.
Прості речовини містять атоми одного хімічного елемента. А складні речовини утворені атомами або йонами різних хімічних елементів. Метали мають характерний блиск, ковкі, добре проводять електричний струм. Між металами і неметалами не існує чіткої межі. Усі метали мають немолекулярну будову. Неметали переважно складаються з молекул. Однак деякі з них - речовини атомної будови. Металічним елементам відповідають прості речовини метали. Неметалічним елементам - неметали. Неметалічних елементів значно менше, ніж металічних. Переважно вони розміщені у правій частині періодичної системи. їхні клітинки виділено жирною лінією.
Валентність - загальна властивість атомів. Вона характеризує здатність атомів хімічно (валентними силами) взаємодіяти один з одним. За одиницю валентності було взято валентність атома; Гідрогену. Найвище значення валентності хімічних елементів - VIII.; Існують хімічні елементи зі сталою і змінною валентністю. Максимальне значення валентності елемента збігається | з номером групи періодичної системи, у якій він розміщений. Винятки - Нітроген, Оксиген і Флуор. Значення валентності неметалічного елемента у сполуці з Гідрогеном або металічним елементом дорівнює різниці між числом VIII і номером відповідної групи. У формулах бінарних сполук символ металічного елемента записують першим. Символ Оксигену у формулах бінарних сполук записують другим, за винятком сполуки з Флуором. Сумарна валентність усіх атомів одного елемента дорівнює сумарній валентності всіх атомів іншого елемента.
Спостереження й експеримент посідають чільне місце у вивченні речовин і хімічних явищ. Експеримент не виключає спостережень, і навпаки. На основі аналізу їхніх результатів виявляють певні закономірності. Словесний або математичний вираз цих закономірностей називають науковим законом. Для пояснення існуючих у природі законів висувають гіпотези, які перевіряють експериментально. На основі гіпотез створюють певні теорії (моделі). Теорія - це гіпотеза, яка витримала багаторазові експериментальні перевірки. За допомогою теорії можна прогнозувати явища, які дотепер не спостерігали. Повернувшись до експерименту й спостережень, можна з'ясувати, чи дійсно існують факти, припущені теорією. Успішність прогнозів теорії є ознакою її якісності. Кожній індивідуальній сполуці притаманна певна унікальна сукупність властивостей.
За окремими ознаками речовини можуть відрізнятися або бути подібними між собою. При спостереженні чи вимірюванні фізичних властивостей речовин їхній хімічний склад не змінюється. Найважливіші фізичні властивості речовин - колір, блиск, запах, смак, твердість, температури плавлення й кипіння, густина тощо. Описуючи речовини, прийнято зазначати умови (температуру, тиск), за яких було виміряно їхні фізичні властивості. Агрегатний стан речовини не є її фізичною властивістю. Хімічні властивості та явища, на відміну від фізичних, пов'язані зі зміною хімічного складу вихідних речовин. Хімічні реакції супроводжуються зовнішніми ефектами: виділенням або поглинанням енергії, появою чи зникненням осаду, запаху, зміною забарвлення, утворенням газу. Істотна ознака хімічного явища - утворення нових речовин.
Здатність речовин вступати в хімічні реакції характеризує їхні хімічні властивості. Причини спостережуваних явищ макросвіту криються в процесах, які відбуваються на рівні зміни об'єктів мікросвіту. Реагенти - речовини, які вступають у хімічну реакцію. Продукти реакції - речовини, які утворилися в результаті її перебігу. Суть хімічної реакції полягає в перегруповуванні атомів. Під час хімічних реакцій атоми не зникають і не виникають із нічого. Загальна кількість атомів у хімічній реакції не змінюється. Маса кожного атома також залишається сталою. Тому й загальна маса речовин не змінюється. Дослідники на підставі виявлених закономірносте формулюють їхній словесний або математичний вираз науковий закон. Закон є формою наукових знань. Відкриття закону збереження маси сприяло подальшому розвитку хімічної науки і виробництва, розумінню законі! природи та зв'язку між ними.
Хімічне рівняння - умовний запис хімічної реакції за допомогою хімічних формул і математичних знаків. Рівняння хімічних реакцій складають, застосовуючи закон збереження маси речовин. Коефіцієнти у хімічному рівнянні показують найпростіші співвідношення між кількостями структурних частинок реагентів і продуктів реакції. Кількості атомів кожного елемента у лівій і правій частинах рівняння однакові. Під час перетворення схеми хімічної реакції на рівняння не можна змінювати індекси у формулах; реагентів і продуктів реакції.
Хімічний символ Оксигену - О. Відносна атомна маса Оксигену - 16, (АОM) = 16
Оксиген - неметалічний елемент УІа групи періодичної системи, однак його найвища валентність дорівнює II. Оксиген утворює дві прості речовини - кисень 02 і Озон- О3. Молекула кисню складається з двох атомів Оксигену. Відносна молекулярна маса кисню 32, Мr02) = 32. За стандартних умов кисень - безбарвний газ без смаку й запаху в 1,11 раза важчий за повітря. Твердий кисень плавиться при температурі -218 °С. Рідкий кисень кипить при температурі -183 °С. Рідкий ки- зень - блакитна рухлива рідина, яка притягується магні- гом. Кисень мало розчинний у воді.